Перелік найпопулярніших туристичних локацій для літнього відпочинку не змінюється з року в рік. В топі все ті ж Туреччина і Єгипет, яким поступаються хіба що лише новооткрывшиеся багатьом Балі, Шрі-Ланка і Таїланд. Але справжні любителі подорожей і пригод почали відкривати для себе іншу Азію, пізнаючи культуру місцевих країн і насолоджуючись казковою природою.

Історіями про своїх найяскравіших подорожах вони поділилися з нами. Читайте про те, як пізнати нетуристичну Азію і отримати нові відчуття — і планувати нову подорож.

Вміст матеріалу

Роман Грабежов, засновник тревел-ком'юніті Localz, власник Unicorner.club

Азія дуже різна. У ній співіснують перші економіки світу і практично незаймані острови, на яких заборонено будь-які види транспорту, крім велосипеда, а то і зовсім заборонена навіть висадка без дозволу. Не всі готові, наприклад, до переправ під тентом на нелегальній човні в Лаос, коли по річці патрулює озброєна до зубів поліція. Або прогулянки по парку в Камбоджі, де досі вибухають на мінах люди.

З іншого боку туризм за останні роки дуже сильно трансформувався. Банальні тури поступилися дорогу невеликим агентствам, які формують відмінні програми. Плюс зріс відсоток самостійних мандрівників (україна в тому числі). Так що говорити про не туристичної Азії з кожним роком все складніше. Бо місць, які ти відкриваєш можливо одним з перших – стає все менше. Величезну роль в цьому зіграли соцмережі. Топові тревел-блогери в пошуках не банальних місць вивчають все, що тільки можна вивчити. І в підсумку знімають сториз про те, як дістатися, що подивитися. Пару таких репортажів від блогера-мільйонника і місце стає туристичним. Туди з'їжджаються тисячі людей. Перевірено на власному досвіді.

Кожна країна азіатського регіону по своєму прекрасна і не може залишити байдужим. Моє знайомство з Азією почалося в Індії. Тоді, натхненний книгою Шантарам, разом з друзями вирушив практично в місячну подорож по стопах головного героя. Це був неповторний досвід. Під кінець нашої поїздки я відправився поодинці в Варанасі. Це найстаріший місто Індії, святе місце. Саме тут мріє померти кожен індієць. Що мене тягло туди? Гхати – місця, де сотні років не гасне вогонь багать, на яких спалюють тіла померлих. Мені здавалося, що це місце таємниче і незвідане. Так і на борту нашого літака тільки я і ще одна дівчина з Пітера були туристами, серед сотні інший місцевих жителів, які поглядали на нас з цікавістю.

Але яке ж було моє здивування, коли, приїхавши в місто, перше, що я почув, було – «Привіт, слов'яни!», а на набережній висіла величезна рекламна розтяжка з написом «Йога». Так, саме російською мовою.

Якщо вибирати азіатський місто для життя, я б напевно зупинився на Бангкоку. Він не такий чистий і культурний, як Сінгапур, не такий динамічний і розвинений, як Гонконг. Я закохався в нього з першої поїздки. Кожен раз, коли летів до Азії, намагався вибирати Бангкок транзитним хабом, щоб провести там хоча б пару днів. А першим ділом завжди йшов годувати величезних варанів в парк Люмпіні.

Звичайно, в Азії вистачає незвичайних традицій.Цей випадок стався кілька років тому на маленькому острові Гілі Траванган в Індонезії. Я приплив на катері, швидко заселився і пішов відразу ж на пляж. Острів маленький, можна обійти по периметру хвилин за 40. Увечері, пройшовши в номер, виявив, що у мене вкрали значну суму. Персонал робив вигляд, що нічого не розуміє, а керуючого вже не було. Довелося вести своє власне розслідування. До ранку у мене вже була вагома доказова база і «випадково» знайдені персоналом під подушкою у мене в номері 300$, що і стало основним аргументом проти них же. Власник готелю виявився британцем, ми з ним все обговорили, гроші мені повернули, але злодій продовжував залишатися непокараним. Тоді я пішов до старійшини острова і все розповів.

Пам'ятаєте епізод гри престолів, де Серсо ведуть по місту з табличкою на грудях і все услід кричать їй "Shame on you!". Виявилося, що на цьому острові практично ідентичний коло ганьби для злодіїв. Хлопця заарештували, провели колом ганьби і назавжди вигнали з острова. Така повчальна історія.

Азія – дуже контрастна. І в цьому її особливість. Коли прилітаєш в європейські міста, вони здебільшого дуже схожі. Особливо центральні райони. З Азією все не так. Прилітаючи на пару днів у Сінгапур, складно собі уявити, що все це з'явилося всього 50 років тому. І ось вже в тебе літак в Камбоджу, де ти дивишся на Ангкор-Ват і згадуєш сцени з Мортал Комбат. Або ще вчора ти дивився на щільну забудову Гонконгу і черги в автосалон Тесла, а сьогодні тобі пропонують випити настоянку на зміїному отруту в Лаосі.

В дитинстві я дивився передачі про подорожі, і одного разу побачив плем'я довгошиїх. Крізь роки вдалося пронести мрію потрапити туди. Це виявилося не дуже складно, але дуже цікаво. Навіть цікавіше, ніж острів варанів Комодо. Ви вже напевно помітили мою любов до рептилій!

Яскраві спогади залишили вулкани на островах Індонезії. Вулкан Бромо був активний – прохід до кратера був закритий. Але завдяки пішохідних стежках, які були підглянуті у Maps.me вдалося обійти КПП і пройшовши пустельну кальдеру, зробити селфи з активним вулканом, в кратері якого вирувало розпечена лава.

А ще я вичитав на одному форумі інформацію про озеро ЧеоЛан в Тайланді. Добиратися було складно, але всі зусилля кратно виправдалися. Колись тут була долина, в якій жили люди. Але під загрозою катастрофи дефіциту питної води, було вирішено затопити долину. Так утворилося одне з найкрасивіших озер, у центрі яких стоять будиночки на воді. Там немає зв'язку, інтернету та електрика по годинах. Жодних сториз і постів. Справжній ретріт в трьох годинах їзди на байку від шумного туристичного Пхукета.

Азія — це рай для бюджетних подорожей. У першу чергу тому, що основним видом транспорту в багатьох країнах є мопед і «фарангу» його можна орендувати дуже легко. А якщо у тебе є мопед і маршрут — справа за малим. Я взагалі не уявляю собі Азію без мопеда. Наприклад на Шрі-Ланці, щоб дістатися вглиб острова, можна поїхати на автобусі або поїзді. Але це буде довго і виснажливо дуже душно. Байк — інша справа. Я так поїхав у Нувара-Елія, сподіваючись провести максимум день. А коли приїхав, не повірив своїм очам. Це була справжня маленька Англія. Ніколи б не повірив, що буду грати в гольф на одному з найкрасивіших полів Азії — на Шрі-Ланці в маленькому містечку, який не особливо фігурує в путівниках.

Їжа, одяг, житло, інтернет — все коштує дешевше, ніж у Києві. Так, десь дорожче, але в середньому дешевше. Перельоти теж дешеві. AirAsia постійно влаштовує розпродаж за ціною місцевого супу. А на злітній смузі нерідко можна побачити «пробки» з літаків. Серйозно. Як у нас маршрутки і навіть частіше.

Величезна помилка початківців мандрівників — спочатку думати, що там, на іншій частині світу все шалено дорого. Немає. На будь-який бюджет знайдеться свій цікавий маршрут. Навіть якщо бюджету немає зовсім. Я знаю людей, які об'їздили всю Азію з 100$ в кишені.

Артур Оруджалієв, засновник сайту про криптовалюте Bitside

Для кого-то екзотикою в Азії будуть самі туристичні місця і вони отримають там максимум задоволення, а не туристичні регіони здадуться справжнім трешем. Все залежить від досвіду і бажань.

По поєднанню різних факторів особисто я люблю острів Пангало у Таїланді. Це простий, доступний, зрозумілий і класний по атмосфері варіант.У Південно-Східній Азії я не був тільки в двох країнах – Папуа та Брунеї. Всі інші локації дуже різні і цікаві по-своєму. Не буду оригінальним – я люблю Таїланд. Хоча потрібно побувати скрізь.

Дуже незвичайною традицією є День Тиші на Балі. В цей день відключають інтернет, заборонено виходити на вулиці під загрозою в'язниці. Не працює навіть аеропорт!

В цьому регіоні все дуже різне та цікаве. Не потрібно слухати чужі поради, а отримувати свої враження і переживати власний досвід. Особисто мені дуже подобається навіть супер популярний туристичний Балі. А багато від нього плюються...

Поїздка в Азію з Україні дешевої бути не може, як мінімум, через відстань. Квитки дешевше $500 доларів купити можна, але дуже рідко. При цьому чим довше ви їдете, тим дешевше вам обходиться час перебування. Чим довше ви орендуєте житло і транспорт – тим дешевше вони в перерахунку на день.

Ілля Царенко, власник бюро авторських подорожей «Дороговказ»

Насправді, Азія – один з найпопулярніших напрямків для відпочинку. Туди їдуть і європейці, і американці, і китайці. Тому всюди, куди можна доїхати громадським транспортом, легко зустріти відвідувачів. При цьому ще є локації та навіть цілі країни, які лише починають приваблювати туристів.

Перш за все, це північна гірська частина В єтнаму. Зазвичай туристи беруть на прокат мотоцикл або скутер та відправляються на один-два тижню у самостійну подорож. Провінція Ha Giang найкраще підходить для знайомства з неймовірною природою та культурою жителів. Проїжджаючи віддаленими селами, можна натрапити на місцеві рінк з автентичними промовами, спробувати в'їхати єтнамську кухню та насолодитись краєвидами рисових терас.

Ще одна досить екзотична країна – м'янма. Не так давно вона була закрита для туристів (досі заборонений в'їзд в північно-західні області). М'янма не розбалувана туристами, як сусідній Таїланд. А її жителі до цих пір привітні до відвідувачів.

Там я зустрів цікавий звичай – мастити щоки спеціальною білою фарбою, що виготовляють з дерева танака, та малювати нею візерунки. Вважається, що так молоді хлопці та дівчата стають привабливими. Крім того, всі чоловіки ходять у спідницях та жують червоний бетель – один з легких наркотиків. Від цього їхні зуби теж червоніють, а жуйку смороду спльовують на дорогу – деякі елементи культури нетуристичної Азії можуть бути неприємні та навіть шокувати.

Рекомендую відвідати Мандалай та його околиці зі старовинними буддійськими пагодами, де можна ближче познайомитись з культурою буддистів. Інша локація – озеро Інле, де зупинився час. Тут мешканці живуть у справжніх селищах на води, де у плавучих фермах вирощують овочі, виготовляють срібло, шовк та побутові речі.

Впевнений, туристам сподобається Індонезія. Особливо острів Балі з його розслабленою атмосферою, наповненою традиціями та смаками індуїзму. Так, це туристичне місце, альо воно слугує хорошою відправною точкою для подорожей у віддалені нетуристичні місця.

Наприклад, острови Комодо, де живуть комодські дракони. Або Нуса Пеніду з білосніжними пляжами та величезним різноманіттям коралів і риб. Можна навіть поплавати поруч з величезними мантами. А ще в цьому місці просто фантастичні заходь сонця!

Альо найбільше в Індонезії мене вразило Західне Папуа, а саме острови Раджа Ампато. Занурившись там під воду – просто потрапляєш у інший світ. Тут фантастичні кольори океану, білосніжні пляжі та майже немає туристів. Цивілізація лише почала освоювати локацію, тому ви не знайдете готелів з зручностями, хоча всюди є швидкий мобільний інтернет.

Населення – колишні каннібали папуаси, які тільки прийняли іслам. Тут досі процвітає містицизм, а побут племен не змінився за останні сторіччя. Проте вони більше не їдять людей і відмовилися від жертвоприношень, замінивши це ритуальними танцями та змаганнями.

Окрім цих місць дуже рекомендую відвідати величний храм Ангкор Ват у Камбоджі, культурний північний Таїланд та острови не в рамках пакетного туру, прекрасні національні парки Китаю і, звичайно, інопланетну Японію. Це туристичні місця, але вони того варті.

Самостійна подорож не туристичною Азією не буде бюджетну. Звичайний рівень комфорту вартує більше ніж у популярних локаціях. А іноді такого комфорту взагалі немає. В деяких місцях самостійному туристу подорож обійдеться досить дорого. Наприклад, на островах Раджа Ампато надзвичайно дорогі трансфери. Туриста навіть не пустять в один човен з місцевім населенням, тому він будете змушений викупити його повністю. Крім того, часто буває так, що для місцевих вхід до локації безкоштовний, а від іноземець повинен платити, до того ж не малу суму. Для свого проекту авторських подорожей «Guiding Star Дороговказ» я дослідив чимало туристичних місцевостей – у більшості існує проблема з високою платнею. Але і у форматі самостійної подорожі є свій шарм, варто лише зважити всі за і проти.

Ярина Квітка, музикант гурту Folknery, мандрівниця, співзасновниця проекту «Двоколісні хроніки»

Ми з чоловіком побували в Ірані, Індії, Непалі, М'яка янмі, Таїланді, Малайзії, Індонезії, Лаосі та Китаї. Зазвичай, обираємо нетуристичні місця та маршрути. Тому кожна з країн Азії, у якій побували – була незабутньою казкою та неабиякою пригодою.

В Індії після дуже туристичного міста Рішікеш, ми подалися в індійські Гімалаї. Це надзвичайно красиві місцини, але туди рідко їздять туристи. Тому тамтешні люди завше хотіли нам чимось допомогти та поговорити. Загалом поговорити з іноземцями хочуть всі індуси, часто здається, що це їхнє головне заняття. Та гірська місцина штату Уттаракханд на відміну від іншої Індії, досить спокійна, малозалюднена, доволі чиста. Там мавпи стрибають, тече Гангу — ми часто їхали вище хмар. Саме в тій частині Індії ми побачили павича в дикій природі, коли з'єднання їхали в лісок на стежку аби перепочити. Він саме проходжав там, розпустивши свого гарного кольорового хвоста.

Також хочу виділити штату Ассам, Маніпур та Нагаленд. Ці території довгі роки були закриті від іноземців. Зараз сюди заїжджають ті, хто хоче доторкнутися до іншої Індії. Там особливо зелено, а жінки носять на своїх головах все: відра з волох, мішки з крамом... Можна знайте чимало красивих озер та дикої природи.

Ще одне цікаве і дуже гарне місце – тайський острів Булон Ле. Він має лише два кілометри берегової лінії. Частина острова жила (приблизно 50-70 місцевих), а інша частина – дикі джунглі з чудернадським птаством.

Під час наших подорожей я закохалася в Іран. Надзвичайні гори, озера, пустеля, традиції, люди. Найбільше вразила провінція Хузестан.

Кожна країна особлива по своєму. З незвичайного — в індійському штаті Ассам в квітні проводять свято, коли місцеві чоловіки ходять від хати до хати з барабанами і проводять ритуали, щоб народивши рис ї відганялися злі духи. Вони танцюють, співають та грають на барабанах, ходячи по колу. Також запалюють якісь ароматичні палички й щось нашіптують. За це їм місцеві дають їжу, рисову горілку та традиційні рушники з вишивкою.

Були в Непалі під час святкувань Хеппі Холлі. У кожному селі, містечку, місті танцювали, грала музика, відбувались концерти. І всі один одного посипали кольоровою пудрою, бажаючи при цьому щастя на весь рік. Я чотири дні відчула на собі цей обряд. Кожен хотів мене обмазати фарбою-пудрою й побажати щастя.

У Лаосі була під час святкувань їхнього Нового року (квітень). Тоді місцеві жінки ходять від хати до хати співаючи пісень й граючи на барабанах та бубнах. Це вони збирають кошти на храм. Мені це нагадало українські колядки.

А в Таїланді під час святкувань Нового року всі поливаються водою. Радше заливають один одного водою. Часто відрами або зі шлангів. Це нагадує водяне місиво. А ще обливаний понеділок на Галичині після Великодня.

Ми з сім'ї єю відправляємося у бюджетні мандрівки і Азія не стала виключенням. Адже мандруємо на велосипедах, обираємо Богом забуті стежки, полюємо на «дикі» місцини. А там часом просто немає як і де тратити кошти. В не ту ристичних місцинах все набагато дешевше, люди відкритіші, щиріші.

Найбільше мені запам'яталось кілька яскравих локацій. Рекомендую вам:

1. Острів Булон Ле (Тайланд) – довкола море, дикі джунглів, мало туристів, колоритні місцеві. Райський куточок.
2. Острів Пенанг – мекка азійської кухні.
3. Острів Балі. Надзвичайна свобода. Багато традицій та місцевих звичаїв. Особливо цікаві їхні щоденні ритуали. Там можна відшукати красиві рисові поля та вулкани. Варто побувати у місті Убуд.
4. Національний парк Нам-Ха, Лаос, де майже дика природа. Відчувається первинність та колорит. Часом трапляються поселення з різними племенами, що мають свою мову, звичаї, традиції.
5. Трек жовтими горами, Китай. Лише уявіть – довкола гірські пейзажі, скелясті місцини, озера, спокій та чисте повітря...