Нетрадиційна медицина, або як її ще називають, альтернативна, поєднує в собі методи лікування, ефективність яких не доведена науковим методом. При великій кількості різновидних ліків, якість яких підтверджено офіційною медициною, альтернативні способи сьогодні також користуються великою популярністю серед пацієнтів.

Дослідники стверджують, що успіх таких препаратів залежить від "ефекту плацебо", коли людина просто вірить в користь кошти. Найбільш поширеними видами альтернативних методів лікування є гомеопатія і натуропатія.

Кожен з них має свої особливості, які досліджують вже багато років. До того ж, ці напрями часто плутають між собою. Ефективна чи нетрадиційна медицина? Що варто знати перед прийомом альтернативних препаратів? Наскільки безпечними є ці методи лікування? Відповіді в нашому матеріалі.

Вміст матеріалу

Що таке гомеопатія

Гомеопатія – це один з видів альтернативної медицини. Він з'явився в 18 столітті завдяки німецькому лікарю Самуелю Ганеману. В основі методу лежить лікування препаратами, які в маленьких дозах викликають ті ж симптоми, що і хвороба. Девіз такого лікування – "Подібне лікується подібним".

Незважаючи на наукові дослідження, які так і не змогли довести ефективність такої методики, на гомеопатичні препарати у світі щорічно витрачається кілька мільярдів доларів.Так дослідження Центру протидії корупції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» показало, що 26 відсотків витрат витрачених українцями на медикаменти в 2017, пішли на ліки без доведеної ефективності (близько 14 млрд гривень).

Багато лікарі не сприймають такі методи лікування, називаючи їх непотрібними, а іноді навіть небезпечними. Якщо говорити про принципи цього лікування, вони базуються на прийомі мінімальної кількості ліків, плюс лікарі стверджують, що лікувати треба не хворобу, а самої людини.

Деякі гомеопати впевнені, що для ефективного лікування потрібно брати до уваги весь організм конкретного пацієнта, включаючи його зовнішність і характер.

Ліки такого типу створюються з певною технологією, де важлива кожна деталь процесу. Для цього береться речовина, яка викликає симптоми аналогічні хвороби, і розлучаються зі спиртом або водою. Суть рецептури в тому, щоб розвести речовина багато разів, зменшивши його концентрацію. Таким чином, у складі кінцевого препарату вже не буде молекул самої речовини.

Гомеопати виправдовують такий спосіб приготування ліків, посилаючись на пам'ять води, яка може запам'ятати інформацію молекули активного компонента.

Вчені поки не підтверджують такі доводи. У складі таких ліків можна знайти: мінеральні і хімічні речовини, частинки рослинного походження, мікроорганізми і бактерії, а також речовини тваринного походження і людські матеріали. Часто з-за натурального складу ліків, думають, що гомеопатія і натуропатія – це одне і теж. Але вони сильно відрізняються один від одного.

Плюси гомеопатії:

• Головною складовою гомеопатичних препаратів є мінерали, речовини рослинного або тваринного походження.
• Ліки безпечні для людського організму, оскільки мають мінімальну дозу активної речовини.
• Гомеопатичні засоби можна придбати в різних аптеках без рецепту і додаткових консультацій з лікарем.

Мінуси гомеопатії:

• Є ймовірність нашкодити своєму організму, віддаючи переваги такого способу лікування, під час серйозних захворювань, які вимагають швидкої реакції препарату.
• Прийом гомеопатичних засобів може бути небезпечним, якщо не розвести діючі речовини до потрібної кондиції з мінімальною концентрацією.
• Наукове співтовариство не підтверджує ефективність такого методу лікування.
• У препаратах можуть використовуватися нетрадиційні елементи, небезпечні для здоров'я (будь-які матеріали тваринного або людського походження можуть бути небезпечними, містити в собі токсичні речовини).
• У складі геометричних препаратів можуть бути хімічні речовини, що викликають алергічну реакцію.
• Багато подібних препаратів не виправдали свій діючий ефект.
  

Що таке натуропатія

Натуропатію також відносять до альтернативної медицини. Головна складова цього способу лікування – віра в певну живу енергетику, яка може впливати на стан організму. Метод об'єднує нетрадиційні і традиційні способи терапії.

Фахівці такого напряму прагнуть забезпечити мінімальне втручання в природні процеси організму. Вони керуються теорією, що людський організм має прописані з дитинства можливості самолікування та оздоровлення. Але для цього йому потрібна відповідна атмосфера.

Важливими компонентами вважаються: правильне харчування, дотримання режиму роботи і відпочинку, фізичні і дихальні вправи, очищення організму і різні види процедур. Також важливий моральний настрой і позитивне мислення. Дотримуючись учень натуропатії, людина повинна вірити в оздоровлення.

Саму натуропатію також класифікують на кілька підвидів. Наприклад, сюди входять: анімалотерапія, ароматерапія, магнітотерапія, ландшафтотерапія, музико — та фітотерапія, бальнеологія, а також багато інші способи лікування, в основі яких лежить використання природних засобів.

Натуропатія розглядає не одну конкретну проблему людини, а всю систему організму, навчає пацієнта здорового способу життя загалом. Так людина працює над запобіганням хвороб.

Плюси натуропатії:

• Офіційно вивчається в деяких профільних вузах.
• Не може нашкодити пацієнту, навіть без очікуваного ефекту.
• Методи лікування націлюються на використання тільки натуральних продуктів.
• Рекомендації натуропатії узгоджуються з звичайними лікарськими порадами щодо здорового способу життя.
• Фахівці дбають не лише про фізичний, а й моральний стан пацієнта.

Мінуси натуропатії:

• Не можна передбачити, чи принесе лікування які-небудь результати, багато методи не мають лікувального впливу.
• Спираючись тільки на методики такої терапії, можна втратити час, необхідний для лікування хвороби науковими способами.
• Офіційна медицина не визнає натуропатії.
• Деякі формати терапії, як флоротерапия (лікування квітами) або апітерапія (лікування продуктами бджільництва) можуть призвести до алергічних реакцій.

Що кажуть лікарі та вчені про таких методах лікування

Лікарі, які працюють в офіційних і науково обґрунтованих напрямках медицини, скептично ставляться до різних нетрадиційних методів лікування. Свої думки вони обґрунтовують науковими фактами, які не підтверджують ефективність альтернативних способів лікування.

Якщо розглядати такі види як гомеопатія і натуропатія, то лікарське співтовариство більш поблажливо ставиться до другого напрямку, оскільки в його основі лежать норми правильного способу життя, що позитивно впливає на здоров'я людини. Що стосується гомеопатії – тут все більш категорично.

Багато фахівці називають цей метод "псевдонаукою", відзначаючи, що розведений кілька десятковраз препарат абсолютно не приносить користі, а єдине вплив гомеопатичних засобів на людський організм – це ефект психотерапії.

Так, на офіційному сайті Міністерства охорони здоров'я України можна знайти матеріали, де детально описаний процес створення гомеопатичних засобів, і пояснення, чому їх не можна назвати ефективними. Виконуюча обов'язки міністра охорони здоров'я Уляна Супрун також неодноразово піднімала це питання на своїх сторінках в соцмережах. Вона категорично відмовляється від цього методу і являє собою перелік іноземних досліджень, які доводять його марність. Супрун закликає довіряти тільки тим засобів лікування, які довели свою ефективність.

Дитячий лікар Євген Комаровський у своєму блозі також пояснює, як працює гомеопатія. Він називає цей напрямок одним з найбільш поширених методів боротьби з ГРВІ. Лікар зазначає, що пояснити механізм дії гомеопатичних препаратів ніякими методами сучасної науки неможливо. При цьому виділяє психологічний фактор дії – віру в препарат, що допомагає хворому видужати.

Щодо натуропатії не спостерігається настільки категоричних висловлювань лікарів. При цьому Міністерство охорони здоров'я України, ще минулого року підготувало законопроект щодо скасування видачі ліцензій представникам нетрадиційної медицини.

За словами Супрун, пацієнти, які будуть звертатися до гомеопата або знахарів, будуть розуміти, що їх діяльність не можна назвати медичною допомогою, оскільки вона не підкріплена державними документами.